ДЕНЬ ВИШИВАНКИ – СВЯТО НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ!

ДЕНЬ ВИШИВАНКИ – СВЯТО НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ!

Одягни вишиванку, де б ти не був, і щоб не робив!

 Долучися до загальнонаціонального флешмобу!

У Пирятинській філії Приватного навчального закладу «Європейський університет» відзначили День вишиванки – свято, яке за роки пройшло шлях від флешмобу чернівецьких студентів до культурної події міжнародного рівня. Уперше День вишиванки відзначили 2006 р. у Чернівецькому державному університеті. Мета свята полягає у тому, щоб українці змінили або доповнили звичайний одяг національною вишиванкою. День вишиванки відзначають у кожен третій четвер травня. Цього річ свято відбулося 20 травня.

У культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. Вишиванка – яскравий приклад і підтвердження цьому. Історія вишиванки своїми витоками сягає незапам’ятних часів. Ще за свідченням знаменитого давньогрецького історика, географа і мандрівника Геродота, елементами вишиванки був прикрашений одяг скіфів, які проживали на наших землях у період VIII ст. до н. е. – IV ст. н. е. Знаменитий арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях також згадує про русів, які носили вишитий одяг. У ході сучасних досліджень, наприклад, на Черкащині були знайдені срібні бляшки з фігурками чоловіків (датування знахідок VI ст.), дослідження яких показали ідентичність елементів одягу і орнаменту вишивки українського народного костюма XVIII–XIX ст.

День вишиванки – відносно нове народне свято, яке покликане сприяти єдності і культурному відродженню всього багатонаціонального українського народу.

У цей день жителі України одягають вишиті сорочки з метою збереження культурної традиції, розвитку і популяризації національної моди. День української вишиванки не прив’язаний до жодної політичної чи релігійної течії. Свято національного костюму спрямоване тільки на те, щоб зберегти історичну цінність української традиції створення і носіння вишиванок.

Розмаїття вишитих сорочок, національних віночків і прикрас, мерехтіння жовто-блакитних стрічок у День вишиванки сприяло відчуттю причетності докучаєвців до загальної ідеї єдності українців.

Вишиванка  – це не просто сорочка, а вишивка – не лише спосіб декорування та прикрашання одягу. Українські вишиванки вирізняються глибинним символізмом, що своїм корінням сягає тисячолітньої давнини.

Вишиванка – національна святиня, бо символізує собою і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв’язок багатьох поколінь – зв’язок, що не переривається віками.

ВИШИВАНКА 

(Юрій Лазірко)

 Вишиванка – символ Батьківщини,

Дзеркало народної душі,

В колисанці купані хвилини,

Світло і тривоги у вірші.

Вишиванка – дитинча кирпате,

Що квітки звиває в перепліт,

Материнські ласки, усміх тата,

Прадідів пророчий заповіт.

Вишиванка – писанка чудова,

Звізда ясна, співи та вертеп.

Вишита сльозою рідна мова,

Думами дорога через степ.

Вишиванка – біль на п’ядесталі,

Слава, воля, єдність, віра – ми.

Журавлем курличе, кличе далі,

Стелить вирій взорами-крильми.

Біля річки дитинча кирпате,

Кинуло віночок в часу тлінь –

В плетиві надії, мрії, злато,

Загойдалась пісня поколінь.

Колисанки не забудь дитино,

В серці вишиванку залиши…

Не зліпити болем Батьківщину,

Як розбите дзеркало душі.